Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/200/14

Вх. № А/800/154/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.при секретарі -Загородньої М.О.за участю представників:позивача - ОСОБА_5 - представник за довіреністю відповідача - Гугуєва О.В. - представник за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза апеляційною скаргоюЦентральної виборчої комісіїнапостанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року у справі№ 875/200/14за позовомОСОБА_7доЦентральної виборчої комісії провизнання протиправною та скасування постанови в частині, та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 звернувся з позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 1376, в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_7 в одномандатному окрузі та зобов'язати Центральну виборчу комісію розглянути подані ОСОБА_7 документи для реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 95 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Центральної виборчої комісії не було підстав, передбачених ч.1 ст.60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" для відмови в реєстрації ОСОБА_7 кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року Центральна виборча комісія звернулась з апеляційною скаргою, у якій, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на порушення вимог пункту 1 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» заява про самовисування ОСОБА_7 не містить зобов'язання, у разі обрання його народним депутатом України, припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи, та застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено Київським апеляційним адміністративним судом, 25 вересня 2014 року позивачем - ОСОБА_7 подано до Центральної виборчої комісії України заяву про реєстрацію його кандидатом в народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України, що призначені на 26 жовтня 2014 року, в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 95.

Постановою Центральної виборчої комісії № 1376 від 30 вересня 2014 року "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_7, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25", позивачу відмовлено у реєстрації кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі № 95.

Підставами для відмови у реєстрації кандидатом у депутати України в оскаржуваній постанові відповідач зазначив невідповідність заяви про самовисування вимогам пункту 1 частини 2 статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Так, заява про самовисування ОСОБА_7 не містить зобов'язання у разі обрання його народним депутатом скласти представницький мандат, який відповідно до Конституції та законів України несумісний з мандатом народного депутата.

З огляду на такі недоліки відповідачем зроблено висновок, що подані позивачем документи не є заявою про самовисування кандидата в народні депутати України.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Задовольняючи позовні вимоги Київський апеляційний адміністративний суд вказав на беззаперечний факт подання позивачем до ЦВК усіх документів, перелік яких визначений п. п. 1-6 ч 2 ст. 55 Закону № 4061-VI, у тому числі, заяви про самовисування його кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі, у якій зазначено, що він не має на день подачі документів будь-якого мандату. В свою чергу перелік підстав для відмови в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати встановлено ст. ст. 59, 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України"

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Київського апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 76 Конституції України народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно із пунктом шостим статті 19 цього Закону ЦВК реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.

Відповідно частини першої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон) Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати у відповідному окрузі за умови отримання нею визначених документів.

У відповідності до частин першої, другої статті 9 Закону депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Відповідно до частини першої статті 60 цього Закону Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі:

1) порушення вимог частин четвертої, п'ятої статті 52 цього Закону;

2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону;

3) припинення громадянства України кандидата у депутати;

4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку;

5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;

6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.

Колегія суддів при прийнятті рішення керується імперативністю вказаної норми з огляду на вичерпність зазначеного переліку в якості підстави для відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України та необхідністю дотримання принципу верховенства права, закріпленого статею 8 КАС України.

Так визначальним для вирішення даної справи є встановлення судом ступеню недоліків у документах, поданих позивачем до Центральної виборчої комісії, з огляду на те, що відповідач вважає їх суттєвими настільки, що вказані документи з точки зору їх інформативності не можуть вважатися поданими взагалі, натомість, позивач вважає такі недоліки формальними і, як наслідок, такими, що не можуть негативно вплинути на його право бути обраним.

Пунктами першим, другим частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що пункти 1, 2 частини 2 ст. 55 Закону передбачають обов'язкові відомості, що повинні бути зазначені в заяві про самовисування із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає), і автобіографії, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.

Вказані норми носять ознаки імперативності.

В той же час, пункт другий частини другої статті 55 Закону кореспондується з частиною третьою статті 60 цього Закону, відповідно до якої помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Відповідно до статті 78 Конституції України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

Таким чином, зазначення в заяві про згоду балотуватися кандидатом у депутати обов'язку припинити несумісні зі статусом депутата діяльність та/або скласти представницький мандат є безумовним обов'язком особи.

Відсутність у особи відповідних мандатів або фактичне нездійснення несумісної діяльності не звільняють заявника від зазначеного зобов'язання.

Зважаючи на те, що депутатський мандат є несумісним з іншим представницьким мандатом, то вчинення запису про складання такого мандату в разі обрання народним депутатом України, яке прямо передбачено законом, є обов'язком кандидата на посаду депутата. Отже висновок відповідача про наявність вважати заяву, що не містить такого обов'язку, неподаною в розрізі статті 78 Конституції України є законним.

У відповідності до статті 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Цей принцип є непорушним і оскаржуване рішення йому не суперечить в розрізі забезпечення рівності кандидатів у депутати між собою, донесення до виборця інформації, що може вплинути на його вибір, закріплення на законодавчому рівні обов'язкових вимог до написання заяви про самовисування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із постановленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В позові кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 95 ОСОБА_7 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови від 30 вересня 2014 року № 1376, в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_7, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: